ЛІЗОГЕНІЯ (грец. lysis — розпад, розкладання + genos — рід) — генетично зумовлена здатність бактерій руйнуватися з виділенням бактеріофага через низку поколінь після безпосереднього зараження ним. Л. зумовлена явищем інтеграції геному помірного бактеріофага з бактеріальною хромосомою. Помірними бактеріофагами називають бактеріофаги, що викликають, як правило, абортивну лізогенну інфекцію, зумовлену інтеграцією геному бактерії та лізогенного фага. Помірні бактеріофаги використовують для вивчення взаємодії вірусів і клітин на молекулярно-генетичному рівні для дослідження механізмів переривання вірусної інфекції, що може бути перспективним для фармації.
Теорія Л. розроблена у 1950 р. французькими вченими (А. Львов, А. Гутман), які показали, що лізогенний стан пов’язаний із наявністю у клітинах бактерій потенційно інфекційної структури — профага. У кожному поколінні лізогенних бактерій піддається лізису лише невелика (приблизно 1 на 1 млн) частина бактеріальних клітин зі звільненням 70–120 часток помірного фага. Частота переходу профага з інтегрованого в інфекційний стан (індукція профага) може бути збільшена, напр. УФ-променями. Після зараження бактеріальної клітини помірним бактеріофагом інфекційний процес може розвиватися по одному з двох напрямів: по шляху літичного циклу, що, як при зараженні бактерії вірулентними фагами, закінчується лізисом клітин і виходом потомства фага в навколишнє середовище або по шляху лізогенізації, коли у бактеріальної клітини виробляється імунітет до фага, що інфікує, а ДНК-фага включається в ДНК-бактерії і далі реплікується разом із нею, як її складова частина (профаг), при цьому бактерія виживає і стає лізогенною. Доля бактеріальної клітини визначається на перших етапах інфекційного процесу і залежить головним чином від часу формування імунітету. Якщо стан імунітету настає раніше, ніж розвиток інфекції досягне стадії, незворотно приводить до лізису, може відбутися лізогенізація.
У результаті лізогенізації можуть змінитися деякі властивості бактеріальної клітини, зумовлені придбанням бактерією нової генетичної інформації. Так, напр., нетоксигенні штами коринебактерій дифтерії внаслідок лізогенізації перетворюються у токсигенні. У невеликої частини потомства лізогенної бактеріальної клітини відбувається втрата бактеріофага («зцілення»).
Микробиологический словарь-справочник. — Минск, 1999; Raven P.H., Gohnson G.B. — Biology — Missouri (USA). — 1992.